Чергове лабораторне заняття з дисципліни "Екологія та охорона довкілля" подарувало масу емоцій. А все тому, що вперше за 3 роки ВСІМ бригадам вдалось визначити вміст гумусу в ґрунті з першого разу! Чи то ми так вдало підібрали наважку ґрунту, чи то реактиви були суперсвіженькі, за що дякуємо нашим лаборантам.
Спершу викладач і група були готові до негативного результату, який в науці, як відомо, теж результат. І тут... несподіванка: одна за одною бригади радісно вигукували: йє-є-є, є перехід від вишневого до смарагдово-зеленого наприкінці титрування!!!
Отож, ми успішно навчились визначати вміст гумусу у ґрунтах із різних куточків України, а для цього;
- пригадали як користуватись електронними вагами і зважили наважки від 0,05 до 0,1 г;
- "поварили зілля" із ґрунту і хромової суміші на плитках, зачаровано спостерігаючи за серпанком над колбами і бурхливими бульками в них;
- освіжили свої вміння у користуванні піпетками-грушами-бюретками;
- гарненько потитрували (дехто пальці "стер" тиснучи на зажим на бюретці, а дехто, перехопивши ініціативу, за секунду отримав бажаний "смарагд" у колбі).
Рекордсменами за вмістом гумусу виявились ґрунти Київщини (села Саварка і Витачів). Чому зраділи як студенти, так і згодом їх батьки)
Ще ми навчились описувати структуру і склад грунту, попутно виявивши в пробах різні об'єкти: від камінчиків до черв'яків, від пророслої насінини до якогось шустрого організму, подальша доля якого невідома.
Ну, а визначення радіусу капілярів у грунтах закінчилось не лише успішним опануванням методики, але і втратами для матеріальної бази кафедри.
Comments